ТЕЗИ ЩОДО ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ В УКРАЇНСЬКО-УГОРСЬКИХ ВІДНОСИНАХ   (КОНСУЛЬСЬКА СФЕРА)

І. Занадто довга процедура оформлення пасажирського транспорту в пунктах пропуску через угорський кордон. Суть проблеми полягає у проведенні митного контролю одного транспортного засобу та його пасажирів протягом значного часу. Інколи така процедура розтягується на 15-20 хвилин і більше. Внаслідок цього створюються черги, а час, необхідний на перетин угорського кордону, збільшується. Як правило, для того щоб перетнути угорський кордон після виїзду з українського КПП необхідно очікувати не менше 1 години. Ситуація ускладнюється тим, що часто угорські митники відлучаються зі смуги контролю, що в свою чергу збільшує час очікування. Свої дії представники митниці мотивують вступом Угорщини до ЄС та необхідністю пильніше охороняти митний кордон Союзу. Проблему можна вирішити шляхом проведення диференційованого або вибіркового поглибленого контролю, при якому основний потік транспорту проходить через кордон за мінімальний проміжок часу. Іншим виходом було б введення спільного з українськими службами контролю по принципу „одна зупинка”; така форма роботи також могла б значно зменшити час проходження через кордон.

ІІ. „Підвищена увага” митних органів до автомобільного транспорту, який здійснює міжнародні перевезення пасажирів та вантажу; застосування санкцій, які не завжди відповідають законодавству та міжнародним нормам. Починаючи з травня 2007 року угорськими митними властями розпочата практика проведення вибіркового контролю за додержанням правил міжнародних автомобільних перевезень. Зазначені нововведення мотивуються вступом Угорської Республіки до ЄС та, як наслідок, адаптації національного законодавства до норм Співтовариства. Основними об’єктами контролю виступають наявність фіксуючої апаратури (тахографів) на транспортних засобах, які здійснюють пасажирські та вантажні перевезення, додержання швидкісного режиму, співвідношення часу роботи і відпочинку водія, відповідність фактичної кількості посадочних місць до зазначеної у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу тощо. За вчинення правопорушень у транспортній сфері передбачені доволі жорсткі фінансові санкції, розмір яких інколи перевищує розмір самого транспортного засобу. Окрім цього, у відповідності до законодавства, митний орган застосовує інститут примусової застави транспортного засобу до моменту сплати штрафу організацією чи фізичною особою. У випадку застосування санкцій до транспортних організацій мова, як правило, йде про різне трактування законодавства з боку угорських властей і підприємств України.
ІІІ. Проблемним питанням, пов’язаним з легалізацією документів, є розпочате в другій половині 2006 року прийняття до провадження компетентними органами Угорської Республіки лише офіційні документи України з штампом „АПОСТИЛЬ”. Враховуючи той факт, що більшість документів, які потребують проставлення штампу „АПОСТИЛЬ” є документами виданими органами реєстрації цивільного стану, виникає потреба додаткових поїздок громадян до Мінюсту в м.Київ. Беручи до уваги географічну віддаленість, грошові витрати та час, які потрібно витратити на поїздку,   це викликає природне обурення серед громадян України, які проживають в Угорщині.   Більше того, для багатьох громадян незрозумілим є факт прийняття до провадження документів радянського взірця без штампу „АПОСТИЛЬ” і відмова від прийняття до провадження документів українського взірця без відповідного штампу. Угорська сторона пояснює таку практику різним змістом норм, які містять радянсько-угорський 1958 року та відповідно українсько-угорський Договір про правову допомогу в цивільних справах 2002р.У зв’язку з наведеним доцільно було б   ініціювати внесення змін до статті 22 Договору, вилучивши з її тексту слова „у процесі застосування Договору...” та виклавши її в такій редакції: „документи і переклади, видані чи   засвідчені   органами   правосуддя   чи   іншими   компетентними відомствами однієї з Договірних Сторін у рамках своєї   компетенції та   правомочності,   при   умові,   якщо   вони підписані та скріплені офіційною печаткою, ніякого подальшого засвідчення не потребують”.

ІУ. Протягом січня 2008 року мало місце ряд випадків вилучення угорськими поліцейськими органами паспортів у громадян України. Мотив – підозра у наявності підробних   шенгенських віз. На час проведення експертизи (яка може тривати протягом місяця, а інколи і довший термін) громадянин позбавляється документу, який посвідчує його особу і є власністю України, а також не має можливості вільного пересування   протягом проведення перевірки.




Генеральне консульство України в Ніредьгазі